«Смарт-Гроші» від Київстар, чи можливо звернути на них стягнення?

Вже декілька років мобільні оператори пропонують послуги використання коштів на мобільних рахунках не тільки для оплати мобільного зв’язку, а і для оплати товарів, послуг, і так далі. Такий «мобільний гаманець» за своїми можливостями дуже нагадує банківську картку.

Пропонуємо розглянути кошти, які зберігаються на таких мобільних рахунках в контексті можливості звернення на них стягнення в межах виконавчого провадження.

Як приклад проаналізуємо послугу «Смарт-Гроші», яку надає мобільний оператор “Київстар”. На сайті оператора розміщені Правила користування послугою.

Відповідно до правил через «Смарт-Гроші» можна здійснювати операції до 10 000 тисяч гривень на місяць, розмір однієї операції не повинен перевищувати 3 000 тисячі гривень. 

Тож, як з юридичної точки зору це працює? 

Ця послуга абоненту надається двома юридичними особами: мобільним оператором і фінансовою компанією. Для зручності поділимо всю процедуру на етапи.

перший етап: замовлення послуг зв’язку

Абонент перераховує кошти на рахунок мобільного оператора з метою купівлі послуг зв’язку.

другий етап: відмова від вже замовлених послуг зв’язку 

Коли абоненту переводять кошти на електронний гаманець, він юридично відмовляється купувати послуги зв’язку повністю або частково. З цього моменту у мобільного оператора виникає борг перед абонентом.

третій етап: продаж абонентом права вимоги фінансовій компанії

Абонент продає своє право вимоги на отримання коштів від мобільного оператора фінансовій компанії. Важливим є те, що борг продається без дисконту. Іншими словами право вимоги на 1 гривню продається за 1 гривню. 

четвертий етап: сплата боргу мобільним оператором

Після переходу право вимоги до фінансової компанії мобільний оператор відразу сплачує борг. Цікавим тут є те, що фінансова компанія отримує кошти від мобільного оператора за придбаним правом вимоги, однак сама поки не розплатилась з абонентом за придбання боргу. 

п’ятий етап: розрахунок за придбання боргу з абонентом

Фінансова компанія сплачує абоненту кошти за придбання боргу не напряму, а оплачує замовлення абонента: купівлю товарів, комунальні послуги і так далі. 

ВИСНОВОК. Таким чином, з юридичної точки зору на цих віртуальних гаманцях не кошти абонента, це право вимоги абонента до фінансової компанії. Тож, виконавці не можуть списати з них кошти в такому ж порядку як з рахунків боржників в банках.