Кримінальним кодексом України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ передбачено щонайменше 5 складів злочинів, які пов’язані з процесом примусового виконання.

 

1. Стаття 164 Кримінального кодексу України – злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні. 

Частково про даний склад злочину ми вже розповідали у відео Що буде якщо не платити аліменти. 5 Загроз є на нашому YouTube-каналі.

Санкція  статті 164 передбачає обмеження волі строком до двох років.

 

2. Стаття 342 Кримінального кодексу України – опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, приватному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві, уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. 

Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі строком до двох років.

Для притягнення до кримінальної відповідальності за цією статтею ключовим завданням для слідчого стане встановлення факту опору. Опір – це активна фізична протидія.

 

3. Стаття 343 Кримінального кодексу України – втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, судового експерта, працівника державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Вплив у будь-якій формі на працівника органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, а також близького родича державного виконавця або приватного виконавця з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків карається арештом до 3-х місяців.

Втручання може проявлятися в умовлянні, шантажі, погрозі, а також в будь-який інший формі впливу.

 

4. Стаття 382 Кримінального кодексу України – умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.

Це досить поширений склад злочину. Найчастіше до кримінальної відповідальності притягуються боржники, за рішеннями немайнового характеру. 

Відповідно до статті 63 Закону України “Про виконавче провадження”  від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавець зобов’язаний після двох нагадувань про необхідність виконати рішення направити заяву в поліцію про порушення кримінальної справи.

Якщо мова йде про виконання рішення про стягнення коштів, то притягнення до кримінальної відповідальності за його невиконання – малоймовірне. Якщо у боржника є активи, за рахунок яких можна погасити борг, то виконавець може виконати рішення і без боржника. 

 

5. Стаття 388 Кримінального кодексу України – незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації

Це розтрата, відчуження, приховування, підміна, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт,  або майно, яке описано.

Санкція цієї статті передбачає обмеження волі до двох років.

Виконавець перш ніж виставити на торги будь-яке майно (квартиру, машину, інше майно) завжди його описує і призначає відповідального зберігача. Зберігачем може бути боржник, стягувач або будь-яка третя особа. Якщо з майном з вини зберігача щось трапляється, то він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за цією статтею.

 

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *