Як виконавець визначає вартість майна боржника?

Процес визначення вартості майна боржника починається з винесення державним, або приватним виконавцем постанови про його опис та арешт. З цього моменту за законом у боржника і стягувача є 10 днів, щоб погодити вартість майна.

На цій стадії може виникнути декілька питань. Найпоширеніше – з якого моменту відраховувати 10 днів, з моменту винесення постанови, чи з моменту отримання цієї постанови боржником? Часто стягувачі, щоб не чекати 10 днів після опису, подають виконавцям заяви, в яких повідомляють про те, що вартість майна погодити не вдалося. 

Недотримання 10-ти денного строку боржники використовують як формальну підставу для оскарження дій виконавця. 

Наш погляд, якщо не чекати спливу десятиденного строку, і раніше переходити до наступного етапу на підставі заяви про відсутність домовленостей, то це не є порушенням. Разом з тим, при оскарженні дій виконавця, позиція суду може бути інша, тому доцільніше не допускати приводів для оскарження.

Що відбувається, якщо сторони протягом 10-ти днів не визначили вартість? 

Так відбувається в більшості випадків. Як правило протягом цих 10-ти днів ніхто навіть не намагається домовитися. Після спливу відведеного строку виконавець повинен сам визначити вартість майна. 

Державний або приватний виконавець зобов’язаний залучити суб’єкта оціночної діяльності для визначення вартості нерухомості, транспортних засобів, а також морських, річкових, повітряних суден. У всіх інших випадках виконавець має право визначити вартість майна самостійно. На практиці, виконавці страхують себе і залучають оцінювачів для визначення вартості майна навіть у випадка, де це не є обовязковим.  

Важливий моментом є те, що законодавством не встановлено меж вартості послуг оцінки. Формально, виконавець може залучити будь-якого акредитованого суб’єкта оціночної діяльності та оплатити послуги оцінки в будь-якому розмірі. Враховуючи, що тягар оплати цих послуг лягає на боржника, то тут можуть бути зловживання.

Термін дій звіту про оцінку – 6 місяців. Якщо протягом цього періоду об’єкт не був виставлений на торги, то оцінку потрібно проводити знову.

Звіти про оцінку також дуже часто оскаржуються. Найпоширеніший аргумент боржників, це те, що оцінювач, або виконавець не мали доступу до об’єкта оцінки. 

На наш погляд, якщо боржники свідомо не надають повний доступ до майна, то при оцінці необхідно виходити з того, що стан майна незадовільний. Недопустимо приховувати активи, а потім звинувачувати виконавця в тому, що він оцінив їх неналежним чином.

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *