Згідно зі статтею 12 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган. Останні можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. 

Найпоширеніші рішення на користь держави – це постанови поліції про накладення штрафів за порушення правил дорожнього руху. Вони можуть бути пред’явлені в державну виконавчу службу протягом 3-х місяців. 

Всі інші документи: виконавчі листи, накази суддів, виконавчі написи нотаріусів можуть пред’являтися протягом 3-х років.

Трирічний строк на пред’явлення виконавчих документів був не завжди. Його було встановлено Законом України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VIII. До цього діяв Закон України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 № 606-XIV за яким строк складав рік.

Строк пред’явлення виконавчого документа завжди вказується в самому документі. Якщо його не зазначено, то документ не відповідає вимогам закону і питання чи можна за таким документом відкривати виконавче провадження – спірне.

Чому виконавці відкривають виконавче провадження, якщо виходячи з дат, які зазначені на виконавчих документах строк для пред’явлення давно сплив?

Справа в тому, що у вже згаданій вище статті 12 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VIII зазначено, що строк пред’явлення виконавчого документа до виконання переривається у разі пред’явлення його до виконання. Тож, якщо виконавчий документ повертається стягувачу, то строк починає спливати спочатку.

Тому кінцева дата для пред’явлення виконавчого документа до виконання, яка вказана на самому документі має значення тільки при його першому  пред’явленні. Якщо виконавчий документ вже пред’являв, то цей строк необхідно відраховувати від дати повернення документа.

Дату повернення виконавчого документа  можна дізнатися з постанови виконавця про повернення виконавчого документа, або з відмітки на самому виконавчому документі.

Виконавець, коли повертає документ стягувачу прямо на документі зазначає статтю, якою він керувався, ставить дату, підпис і скріплює цю відмітку печаткою. Тому при визначенні строку пред’явлення документа до виконання потрібно звертати увагу на відмітки виконавців.

Як бути в ситуації, якщо виконавчий документ дійсно прострочений? Якщо такий виконавчий документ надійде до виконавця, виконавець зобов’язаний повернути стягувачу документ без прийняття. Стягувач, який пропустив строк може звернутись до суду із заявою про поновлення пропущеного строку.

Якщо строк все-таке пропущено і виконавець відкрив провадження, то постанову виконавця можна оскаржити в суді, але потрібно мати на увазі, що  на це є тільки 10 днів.